Проведено комплексне дослідження функціональності сновидінь у поетиці романтизму на матеріалі різних національних літератур (німецької, польської, української, австрійської, чеської та англійської). Протежено характерні тенденції відтворення ониричного світу у контексті вивчення споріднених естетико-філософських питань про роль несвідомого у романтичній концепції мистецтва. Запропоновано класифікацію сновидінь як структурних одиниць твору з урахуванням їх жанрової та родової специфіки. З'ясовано функціональні можливості сновидіння на різних рівнях часо-просторової організації твору - в сюжетному, авторському та соціально-історичному хронотопах. В науковий обіг введено схеми Н.Копистянської з метою теоретичного дослідження проблеми художнього часу і простору та для практичного вибіркового застосування до аналізу творів, продемонстровано їх практичні можливості як методології на конкретному матеріалі наукової роботи. Зроблено спробу осмислення проблем сновидіння у психологічному, філософському та культурологічному аспектах.

Досліджено творчість українського художника і поета В. Гаврилюка. Проаналізовано особливості поетики збірки Гаврилюка "Тінь і мандрівник". Відзначено зв'язок поезії та малярства у творчості автора. Розглянуто інкорпорації тематики та термінології образотворчого мистецтва, екфразиси, специфіку пейзажів у поезії Гаврилюка.

Окреслено проблематику вивчення взаємозв'язків і взаємодії літератури з образотворчим мистецтвом, презентовану українським та польським літературознавством. Звернуто увагу на методологічні пріоритети сучасної науки про літературу. Акцентовано на дослідженнях, присвячених вивченню творчості митців-універсалістів. Проаналізовано особливості наукової термінології в аспекті міжвидової взаємодії мистецтв, актуальної для українського та польського літературознавства. Порівняльний огляд має на меті вказати на вартісні теоретико-методологічні проекти, які потрібно розвивати в подальших літературознавчих студіях.

Вивчено різні форми рецепції польської літератури у багатогранній творчості С. Гординського. Матеріалом для аналізу стали літературо- та мистецтвознавчі статті, поезія і переклади автора. Звернено увагу на творчий діалог Гординського з польським письменником Ю. Лободовським.

Проаналізовано поетичну творчість Г. Мазуренко празького періоду. Матеріалом аналізу стали її поетичні збірки ("Акварелі" (1926), "Стежка" (1939), "Вогні" (1939), "Снігоцвіти" (1941). Звернено увагу на міжмистецькі аспекти творчості Г. Мазуренко, поетеси та малярки.

Розглянуто мемуари українського художника О. Грищенка ("Мої роки в Царгороді" (1930), "Україна моїх блакитних днів" (1958), "Мої зустрічі з французькими мистцями" (1962), "Роки бурі і натиску" (1967). Проаналізовано перші два твори. Беруться до уваги тематичні, композиційні, наративні та хронотопні особливості книг автора.

Досліджено літературну творчість українського художника В. Масютина (1884 - 1955). Проаналізовано композиційно-сюжетні, жанрові й ідейні аспекти повістей Масютина "Два з одного" (1936) і "Царівна Нефрета" (1938). Звернено увагу на зв'язок літератури й образотворчого мистецтва у творчості автора. Аналіз прози В. Масютина допомагає розкрити специфіку розвитку національної культури того часу. Студія є частиною дослідження творчості митців-універсалістів міжвоєння в українській літературі.

Розглянуто специфіку популярного в сучасному українському літературознавстві терміна "інтермедіальність". Звернено увагу на особливості його функціональності та адекватність використання в окремих випадках. Простежено генезу поняття. Заакцентовано на специфіці аналізу творчості художників-поетів у контексті інтермедіальної методології. З'ясовано коло термінів, за допомогою яких висвітлюється проблематика міжмистецьких взаємодій.

Охарактеризовано літературну творчість українських художників, які дебютували в літературі у 20-30-х роках XX ст. (С. Гординський, І. Крушельницький, В. Гаврилюк, В. Хмелюк, Г. Мазуренко, О. Лятуринська, В. Масютин, А. Ерделі, О. Грищенко). Художні реалізації діалогу з образотворчим мистецтвом й завдяки цьому збагачення літератури зумовлюються творчою практикою авторів в іншому виді мистецтва, художнім мисленням мультиталантів. До уваги взято інтермедіальні концепції, на основі яких вироблено власний підхід щодо аналізу літератури художників, охарактеризовано міжмистецьку спрямованість періоду міжвоєння, увиразнено важливі теоретичні питання міжмистецького діалогу. Уперше багатогранну літературно-мистецьку творчість С. Гординського розглянуто в інтертекстуальному аспекті з фіксацією доказових контактів між мистецтвами.

Наведено огляд літературознавчих студій, присвячених творчості В. Стефаника, у яких рецепція новел задіює термінологію з різних візуальних мистецтв. Дослідники, намагаючись розкрити секрети стилю автора, часто свідомо або ж інтуїтивно порівнюють його художню манеру з іншими мистецтвами, використовуючи їхній інструментарій. Вдаються до зіставлень із графікою, живописом, фотографією, архітектурою С. Смаль-Стоцький, О. Кобилянська, Л. Українка, І. Франко, Б. Лепкий, А. Крушельницький, С. Єфремов, І. Труш, О. Черненко, Ю. Вассиян, М. Коцюбинська та багато сучасних дослідників. Акцентовано на такій своєрідності сприйняття поетики письменника у зв'язку зі спробами пояснити його естетико-художні вектори. Підкреслено важливість висновку Ю. Вассияна, який розглядає художній світ письменника у порівнянні з Вагнерівським Gesamtkunstwerk, синтетичним і всеосяжним твором мистецтва. Така літературознавча візія має значний інтерпретаційний потенціал в інтермедіальному аспекті та потребує подальшого наукового розвитку. Доведено, що художнє слово Стефаника надає імпульси іншим мистецтвам. Найновіші докази цього стосуються вже мистецтва кіно. Стефаник потенційно надзвичайно кінематографічний, це засвідчують у своїх публікаціях сучасні дослідники. Таким чином, новелістика В. Стефаника наділена великою силою впливу на інші види мистецтва, прослідкувати який варто у наступних студіях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)6-304.5 + Щ10(4УКР)6-074

Рубрики:

Література

Образотворче мистецтво і художня критика

Шифр НБУВ: РА440628 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У статтях збірника розглянуто цікаві сторінки з історії українського та світового верлібру, а також різноманітні його структурні типи (жанрово-тематичні, стилістичні та ін.) на матеріалі сучасної української поезії. Проаналізовано верліброві структури у творчій практиці українських поетів-дисидентів.